- прикрашений
- —————————————————————————————прикра́шенийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прикрашений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прикрасити. || прикра/шено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. Який прикрасив себе чим небудь, начіпляв на себе чогось … Український тлумачний словник
обмаєний — прикрашений (зеленню) [IV] … Толковый украинский словарь
цяцькований — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до цяцькувати. 2) у знач. прикм. Прикрашений, оздоблений (про предмети, речі і т. ін.). || Розмальований (про посуд, будівлю і т. ін.). || Прикрашений візерунками, мережаний (про тканини). || З начепленими… … Український тлумачний словник
чако — Чако: (з когутячим пір ям) жандармський головний убір, прикрашений перами півня [16] військовий капелюх [IX] військовий парадний головний убір [19,VI] військовий формений кашкет [24] жандармський головний убір, прикрашений перами півня [36] кивер … Толковый украинский словарь
Список публикаций о Иосифе Каракисе и его работах — Содержание 1 Описание 2 Публикации 3 Примечания 4 Литература … Википедия
аметистовий — а, е. Прикм. до аметист. || Зробл. з аметисту, прикрашений аметистами … Український тлумачний словник
бандерилья — ї, ж. Невеличкий прикрашений стрічками спис для кориди … Український тлумачний словник
брильянтовий — а, е. Прикм. до брильянт. || Зробл. з брильянтів, прикрашений брильянтами … Український тлумачний словник
бунчук — а/, ч. 1) іст. Булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою китицею з кінського волосу; в давні часи широко застосовувалася в Туреччині, Польщі, Росії (як ознака влади козацьких отаманів) та Україні (як ознака влади гетьманів). 2) У деяких… … Український тлумачний словник
взірчастий — рідше взо/рчастий (узо/рчастий), а, е. Який має візерунки, прикрашений візерунками … Український тлумачний словник